DTF чи шовкотрафарет: що вигідніше для тиражу від 50 одиниць

Потрібно замовити 50–300 футболок або худі, але пропозиції підрядників важко порівняти: один рахує метри плівки, інший додає підготовку форм і кожен колір. DTF друк та шовкотрафарет мають різну економіку, тому сама кількість речей ще не визначає переможця. Вирішують площа зображення, кількість кольорів і варіантів макета, потреба в іменних написах та дата готовності. Порівнювати слід повну вартість нанесення на однакові вироби, а не окремий рядок із прайсу.

Як працює шовкотрафарет

Для кожного друкованого кольору готують трафарет, тобто сітку на рамі з відкритими ділянками малюнка, через які продавлюють фарбу на тканину. Підготовка й налаштування створюють фіксовані витрати: що більше однакових виробів, то менша їхня частка в ціні одиниці. Метод добре передає суцільні кольорові ділянки й дозволяє використовувати спеціальні фарби, але фотографії та градієнти потребують складнішого поділу зображення на кольори. Зміна імені чи номера зазвичай означає іншу форму або додатковий спосіб нанесення, тому партія з персональними написами вже не є одним повторюваним макетом.

Як працює DTF друк

Зображення друкують на спеціальній плівці, додають клейовий порошок, який після нагрівання утворює з’єднувальний шар, і готують до перенесення. ДТФ плівка в рулонах з надрукованими макетами зручна для партій: зображення розрізають і наносять термопресом, а сам процес називають термопереносом. Погонний метр означає метр довжини матеріалу визначеної ширини; оплачувану довжину й корисну ширину друку потрібно уточнювати окремо.

Окремих форм під кольори немає, тому за тарифом на площу багатобарвний та одноколірний малюнки однакового розміру зазвичай мають однакову ціну друку. На плівці можна поєднати різні зображення й імена, проте підготовка файлів, сортування та перевірка персональних даних залишаються роботою, яка може оплачуватися. Агенція з власним пресом здатна виконати нанесення сама, якщо перевірить сумісність тканини й дотримається режиму постачальника.

Порівняння за критеріями

DTF зручний для змінних дизайнів, а шовкографія розкриває економічну перевагу на повторюваних зображеннях. Відчуття й довговічність потрібно оцінювати на зразку з тієї самої тканини.

Скільки коштує тираж 50, 100 і 300 одиниць

Рахуючи друк на футболках тиражем, відокремте ціну одягу від нанесення та приведіть пропозиції до однакових умов щодо податків і доставки. Позначимо кількість виробів N, тариф за метр P, підтверджену кількість однакових макетів на метр q, перенесення одного зображення T, а підготовку файлу A. Тоді вартість DTF друку становить P × L + N × T + A, де L є оплачуваною довжиною розкладки, приблизно N/q з урахуванням полів, залишку й правил округлення виконавця.

Для трафаретного способу формула інша: S + N × R, де S охоплює підготовку всіх форм і запуск, а R є нанесенням усіх потрібних шарів на один виріб. Якщо прайс уже містить підготовку, додавати її вдруге не потрібно. Для різних накладів тариф R може змінюватися.

Для невеликого одноколірного знака на грудях на плівці поміщається більше копій, однак за однакового дизайну на 300 речах часто виграє шовкографія. Для багатобарвного зображення A4 витрата плівки зростає, зате немає витрат на окремі форми для кольорів, тому цифровий варіант варто рахувати навіть для більшої партії. Якщо замовляють мерч з логотипом та іменами працівників, до розрахунку додають площу написів, їх підготовку й окремі перенесення, якщо вони розташовані в іншому місці.

Орієнтир за трьома відкритими українськими прайсами, перевіреними в жовтні 2026 року: одноколірне нанесення A4 коштує 54–72 грн за одиницю при 50 виробах, 39–60 грн при 100 і 25–31 грн при 300. Арифметично це 2 700–3 600, 3 900–6 000 і 7 500–9 300 грн за нанесення на відповідні партії; включення підготовки та ПДВ слід уточнити, а темна основа може потребувати додаткового шару. Це зріз опублікованих тарифів, не готовий кошторис для вашого макета.

Універсальної межі на 50 чи 100 штуках немає: порівнюйте S/N + R з P × L/N + T + A/N. Менше кольорів і більше однакових речей знижують частку підготовки, а численні варіанти дизайну послаблюють цю перевагу. Значення q має підтвердити виконавець за розкладкою, а не розрахунок лише за номінальною шириною рулону.

Як обрати: 5 питань перед замовленням

1. Скільки кольорів у макеті? Для простого знака запитайте ціну трафаретного нанесення, включно з білою основою під кольори на темній тканині.
2. Чи є градієнти й дрібні деталі? Попросіть пробу: кольоровий перехід і тонкий текст мають залишатися читабельними.
3. Один макет чи кілька? Уточніть оплату кожного варіанта та підготовки іменних файлів.
4. Чи буде додрук? Це виготовлення додаткової партії пізніше; запитайте про збереження форм і повторне налаштування.
5. Який термін? Рахуйте погодження, пробу, нанесення й доставку, а не лише час роботи принтера.

Коли варто поєднати технології

Спільний логотип можна виконати трафаретним способом, а імена перенести окремо з плівки: так постійна частина повторюється без змін, а персональні написи не потребують власних форм. Це доречно, коли основний знак простий, а список одержувачів може доповнюватися. Два процеси, однак, означають додаткове сортування, контроль розміщення та роботу з кожною річчю, тому комбінований варіант теж потребує окремого кошторису.

На пробному виробі перевірте, чи повторне нагрівання не змінює вже нанесений логотип і чи поєднуються поверхні на дотик. Якщо різниця у фактурі заважає задуму, краще обрати один спосіб. Для невеликого замовлення зайвий виробничий етап іноді перекриває економію на матеріалах.

Висновок

Для однакового знака в один-два кольори зі збільшенням партії частіше вигідна шовкографія; для фотографій, різних дизайнів та імен DTF друк спрощує підготовку. Проте остаточний вибір має спиратися на повну ціну готового нанесення, пробу й реальну дату видачі. Надішліть обом виконавцям однаковий макет, склад тканини та кількість виробів і попросіть розділити підготовку, друк та перенесення. Так різниця в пропозиціях стане зрозумілою ще до оплати.