Про QR-код НБУ для переказів і сценарії його використання

Цифровізація платіжної інфраструктури в Україні поступово переходить від концепцій до готових інструментів. Одним із таких інструментів є стандартизований QR-код для ініціювання кредитового переказу з рахунку на рахунок. Його впровадження формує єдину модель передачі платіжних реквізитів між учасниками ринку та спрощує процес безготівкових розрахунків.

Документ НБУ з описом користувацьких сценаріїв (user cases) демонструє, що QR-код — це не просто спосіб швидкої оплати, а структурований механізм взаємодії платника та отримувача через банківську інфраструктуру.

Концепція рішення

QR-код використовується як інструмент передачі платіжних даних для ініціювання кредитового переказу. Фактично це спосіб закодувати набір реквізитів отримувача в уніфікованому форматі, щоб платник міг автоматично заповнити платіжну форму у своєму банківському застосунку.

Ключова особливість полягає в тому, що QR-код не є окремим платіжним сервісом або процесинговим рішенням. Це стандарт представлення даних, який використовується в межах чинної банківської інфраструктури. Переказ здійснюється за правилами кредитового трансферу — з рахунку платника на рахунок отримувача.

Матеріал з презентації QR НБУ

Структура даних у QR-коді

У межах сценаріїв НБУ передбачено передачу:

• IBAN отримувача;
• найменування або ПІБ;
• ідентифікаційних параметрів (за потреби);
• суми (обов’язкової або змінної);
• призначення платежу;
• додаткових службових параметрів.

Важливо, що сума може бути як фіксованою, так і відкритою для введення платником. Це дозволяє використовувати QR-код як для конкретної операції, так і як універсальний реквізит для багаторазових переказів.

Базові сценарії використання

1. Переказ між фізичними особами

Одержувач формує QR-код із власними реквізитами рахунку. Платник сканує код у мобільному банкінгу, після чого автоматично формується платіжне доручення. Платнику залишається перевірити дані та підтвердити операцію.

Цей сценарій мінімізує помилки під час ручного введення IBAN та пришвидшує процес переказу.

2. Оплата товарів та послуг у фізичній точці продажу

Суб’єкт господарювання розміщує QR-код у торговій точці — у друкованому вигляді або на екрані. Код може містити:

• лише реквізити отримувача;
• реквізити разом із сумою;
• реквізити, суму та призначення платежу.

Покупець сканує код, підтверджує платіж у своєму банку, після чого кошти перераховуються без використання карткового термінала. Це дозволяє приймати безготівкові платежі без еквайрингової інфраструктури.

3. Дистанційна взаємодія

QR-код може передаватися в електронному вигляді — як зображення або у формі спеціального посилання (deeplink). У такому випадку користувач переходить за посиланням, після чого його банківський застосунок відкриває попередньо заповнену форму платежу.

Це створює можливість використання стандарту в електронній комерції, сервісних платформах та рахунках на оплату.

4. Інтеграція в документообіг

QR-код може розміщуватися у:

• рахунках-фактурах;
• договорах;
• платіжних повідомленнях;
• квитанціях.

Таким чином, документ одночасно виконує інформаційну та платіжну функцію.

Матеріал з презентації QR НБУ

Логіка взаємодії сторін

Документ із user cases описує чітку послідовність дій:

1. Генерація QR-коду отримувачем або його банком.
2. Передача коду платнику.
3. Сканування або відкриття через застосунок банку.
4. Автоматичне формування платіжної інструкції.
5. Перевірка та підтвердження операції платником.
6. Виконання кредитового переказу банком.

У цій моделі відповідальність за підтвердження операції залишається за платником, а банк забезпечує автентифікацію та проведення платежу відповідно до чинних правил.

Стратегічне значення для фінансової інфраструктури

Стандартизація формату QR-коду створює основу для міжбанківської сумісності та уніфікації цифрових сервісів. Це знижує фрагментацію платіжних рішень та сприяє розвитку відкритої фінансової екосистеми.

На практиці це означає:

• спрощення інтеграції для фінтех-компаній;
• зменшення бар’єрів входу для малого бізнесу;
• підвищення прозорості безготівкових розрахунків;
• підтримку переходу до рахунок-to-рахунок моделей переказів.

QR-код для кредитових переказів — це інфраструктурний стандарт, а не окремий продукт. Його цінність полягає в уніфікації передачі платіжних реквізитів і спрощенні взаємодії між платником та отримувачем.

Запропоновані НБУ сценарії демонструють, що цей інструмент може бути однаково ефективним для фізичних осіб, бізнесу та державних установ. Подальший розвиток стандарту залежатиме від рівня інтеграції банківських застосунків і готовності ринку до масштабного використання рахунок-to-рахунок платежів.