
Ще десять-п'ятнадцять років тому більшість фінансових послуг в Україні асоціювалися з чергами у банках і купою документів. Сьогодні ж відкрити рахунок, отримати кредит чи переказати гроші можна буквально в кілька кліків. Це результат стрімкого розвитку фінансових технологій, або ж фінтеху, який став ключовим драйвером цифрової економіки країни.
Перші українські фінтех-компанії з’явилися ще на початку 2010-х, зокрема Portmone, iPay та EasyPay, які стояли біля витоків цифрових платежів. Саме ці компанії заклали основу сучасного фінтех-сектору. Одним із піонерів також був сервіс moneyveo, який у 2013 році впровадив повністю онлайн-процес отримання короткострокових позик. Через кілька років, у 2017-му, на ринок вийшов Monobank - перший в Україні банкінг без відділень, що перевернув уявлення про роботу з фінансами. Поряд із ними розвивалися й інші українські рішення, яких станом на 2025 рік є вже близько 260.
За даними «Українського каталогу фінтех-компаній 2025», підготовленого "Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній" спільно з НБУ та Мінцифрою:
– На ринку працює близько 260 фінтех-компаній, а його оціночна вартість становить 1,5 млрд доларів США.
– 76% компаній уже вийшли на прибутковість, а 84% фінансують діяльність власним коштом.
– 38% українських фінтехів уже присутні на міжнародних ринках - переважно в ЄС, США та Азії.
– Найбільші сегменти: технологічна інфраструктура, платіжні сервіси, споживче кредитування, RegTech і необанки.
Попри воєнні виклики, 70% компаній збільшили обсяг бізнесу, а 62% - ринкову оцінку, що свідчить про високу стійкість українського фінтеху навіть у кризових умовах.

Джерело: Каталог фінтех-компаній України 2025
Україна входить до переліку країн із найвищим рівнем цифровізації фінансових послуг. Серед ключових технологій, які впроваджують фінтех-компанії, - API, штучний інтелект, хмарні сервіси, чат-боти, блокчейн, біометрія та роботизована автоматизація процесів.
Штучний інтелект допомагає не лише у скорингу кредитів, а й у моніторингу транзакцій, персоналізації пропозицій і навіть підтримці користувачів у чатах - як у державних сервісах, так і в приватних фінансових компаніях.
З 1 серпня 2025 року в Україні офіційно стартує Open Banking - відкритий банкінг, який дозволить клієнтам самостійно контролювати свої фінансові дані та безпечно ділитися ними між сервісами. Це створює передумови для появи нових продуктів: агрегаторів рахунків, персональних фінансових асистентів і навіть систем миттєвих переказів без банківських карток.
Україна також впроваджує європейські норми PSD2, MiCA та DORA, які підвищують безпеку фінансових операцій і спрощують вихід українських фінтехів на ринки ЄС. Таким чином, українська фінансова екосистема стає частиною єдиного цифрового ринку Європи.

Джерело: Каталог фінтех-компаній України 2025
Фінтех-ринок залишається молодим і динамічним: 41% засновників походять із ІТ-сфери, 18% компаній мають серед співзасновників жінку, 32% компаній уже мають команди понад 75 осіб.
Більшість компаній працює у Києві, але зростає присутність у Дніпрі, Львові та Рівному. Попри воєнні виклики, 90% фінтехів залишаються в Україні, підтримуючи цифрову економіку навіть під час війни.
Наступні роки будуть вирішальними для галузі. НБУ, Мінцифра та УАФІК спільно працюють над запуском е-гривні, розвитком AI-рішень у фінансах і створенням національної стратегії фінансової грамотності до 2030 року. Водночас Україна стає тестовим майданчиком для нових фінансових технологій, що поєднують швидкість, безпеку та інноваційність.
Український фінтех уже задає тренди у сфері цифрових фінансових послуг у Східній Європі. Він змінив спосіб, у який українці взаємодіють із грошима, - зробив фінансові сервіси швидшими, прозорішими й людянішими. Від мобільних банків до сервісів на кшталт Monobank, Moneyveo чи Portmone - фінтех став одним із символів модерної, цифрової України, що впевнено рухається у майбутнє.
Національний банк України 19 серпня 2025 року офіційно затвердив нові правила формування QR-кодів дл..
Open Banking - це регуляторна ініціатива, яка дозволяє банкам та іншим фінансовим установам відкрива..
Магазини, банки та інші юридичні особи мають право не приймати певні гривневі банкноти. Це стосуєтьс..