Що змінилось для бізнесу після скасування актів виконаних робіт

24 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14023, який змінює підхід до оформлення первинних бухгалтерських документів при наданні послуг. Ініціатором законопроєкту виступив Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради України. Основна ідея змін була в тому, щоб дозволити бізнесу відмовитися від обов’язкового другого підпису на актах виконаних робіт та інших первинних документах за певних умов.

Це рішення позиціонується як крок до дерегуляції та спрощення документообігу між компаніями.

Як було раніше

У традиційній практиці документообігу акт виконаних робіт або акт наданих послуг підписувався двома сторонами:

• виконавцем послуги;
• замовником.

Такий документ підтверджував факт надання послуги та її прийняття. У багатьох випадках без підпису замовника акт вважався неповністю оформленим, що створювало ризики під час бухгалтерських перевірок або податкового контролю.

Проблеми виникали у ситуаціях, коли:

• клієнт затягував підписання документів;
• замовник знаходився в іншому місті або країні;
• послуги надавалися онлайн;
• документообіг здійснювався переважно в електронному вигляді.

У результаті бізнес витрачав час на формальні процедури, які фактично не впливали на сам факт надання та оплати послуги.

Що змінює новий закон

Законопроєкт дозволяє оформлювати акти наданих послуг без підпису замовника, але лише за виконання певних умов.

Відсутність другого підпису буде допустимою, якщо:

• у договорі між сторонами прямо передбачена така можливість;
• послуги оплачені у повному обсязі;
• оплата здійснена в безготівковій формі.

У такому випадку сам факт оплати підтверджує, що замовник прийняв послугу.

Фактично закон дозволяє підприємствам самостійно визначати порядок оформлення первинних документів у договорі, що значно спрощує роботу з клієнтами.

Коли нові правила не застосовуються

Важливою особливістю закону є те, що він не поширюється на всі види операцій.

Зміни не застосовуються, якщо:

• послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів;
• замовником є державні органи або бюджетні установи.

У таких випадках чинні вимоги до оформлення первинних документів залишаються без змін, включно з обов’язковими підписами сторін.

Чому бізнес просив про ці зміни

Законопроєкт був підготовлений на запит бізнесу. Основна проблема полягала в надмірній формалізації документообігу.

У сучасній економіці велика кількість послуг надається:

• дистанційно;
• через цифрові платформи;
• на умовах регулярної підписки;
• з автоматичною оплатою.

У таких випадках вимога підпису замовника на кожному акті часто створювала зайву бюрократію.

Практичні наслідки для підприємців

Для бізнесу новий закон може мати кілька позитивних ефектів:

Спрощення документообігу. Компанії зможуть швидше закривати акти та вести бухгалтерський облік без очікування підпису від клієнта.

Менше адміністративної роботи. Зменшиться кількість листування, нагадувань та повторного відправлення документів.

Зручність для онлайн-бізнесу. ІТ-компанії, маркетингові агентства, консультанти та інші постачальники цифрових послуг отримають більш гнучкі правила оформлення документів.

Що потрібно зробити компаніям

Щоб скористатися новими можливостями, бізнесу варто переглянути свої договори з клієнтами.

Зокрема, до договору можна додати положення, яке визначає:

• що акт наданих послуг може формуватися виконавцем в односторонньому порядку;
• що факт оплати підтверджує прийняття послуги;
• що підпис замовника не є обов’язковим.

Без такого пункту в договорі нова норма застосовуватися не буде.

Висновок

Прийняття законопроєкту №14023 є ще одним кроком до спрощення регуляцій для бізнесу в Україні. Можливість оформлювати акти без другого підпису дозволить компаніям зменшити бюрократичне навантаження та адаптувати документообіг до сучасних цифрових моделей роботи.

Разом з тим підприємствам важливо правильно відобразити нові правила у договорах, щоб уникнути можливих юридичних або податкових ризиків.